Курс на УКРАЇНСЬКЕ або Плануємо антикризові комунікації в умовах бойкоту продукції російських виробників

Сьогодні інформаційний простір переповнений публікаціями та негативом на тему бойкотування продукції російських виробників. 

Сайти на зразок «Зроблено в Україні», журналістські дослідження В пошуках made in Ukraine з Юлією Савостіною, статті «Код ворога»   або Російські бренди, які прикидаються іноземними, масово розповсюджувані вітчизняними блогерами та активістами заклики в соцмережах зробили свою справу.

Українці звернули увагу на те, що вітчизняні виробники виготовляють подекуди нічим не гірші товари, аніж російські а чи закордонні, заводи яких розміщені в Росії. І якщо раніше при фразі "вітчизняний виробник" більшість з нас, як мінімум, з недовірою ставились до якості/ефективності такої продукції/послуг. То зараз пробувати нову для себе українську продукцію перетворилося на справу честі! :)

І поки на форумах та в коментарях під публікаціями на тему економічного бойкоту точаться суперечки, наскільки такі дії ефективні (зважаючи на той факт, що на ворожих підприємствах в Україні працює українське населення), поговоримо про інший аспект цієї теми.  

Як діяти, коли ваша компанія опинилася у кризовій ситуації, оскільки ви продаєте, в т.ч., продукцію російського виробника? Що робити, коли думка та позиція споживачів бренду, який торгує російськими товарами, не просто обговорюється «в кулуарах», а й переноситься у більш широкий вірусний простір – соціальні мережі?
Що таке маркетинг у соціальних медіа читаємо тут

Отже, якщо на вашій сторінці почали з’являтися масові гнівні коментарі на зразок таких,

з цього можна зробити 2 позитивних і 1 негативний висновки:

✔ Ваша аудиторія відверта, а отже, ви завжди можете очікувати від неї активний фідбек.

✔ Ця аудиторія скаже все, що думає, але на вашій території, де ви можете швидко пригасити конфлікт. А не «роздмухує вогонь» на форумах та блогах, де проконтролювати її буде складніше.

✔ І, нарешті, негативний. Невдоволення вашої аудиторії набуло масового характеру, а отже, не вийде (та і не варто!) відповідати коментарями на зразок «не хочете – не купуйте». Доведеться спланувати комплексну кампанію реагування на негатив в інтернеті.
Про особливості управління репутацією в інтернеті можна дізнатись тут

Ось орієнтовний план кампанії.

1. Пишемо та розміщаємо на сайті офіційну позицію компанії. Суть – ми розуміємо ситуацію та вашу (споживача) точку зору, ми підтримуємо вітчизняних виробників, розширюючи представленість їх товарів. І головне – ми виведемо продукцію російських виробників із продажу, якщо вона не користуватиметься попитом. Приклад, як це зробив ритейлор Watsons Україна. 

2. Формулюємо шаблон відповідей для коментарів у соцмережах, для листів у зворотньому зв'язку, якого потрібно дотримуватись при реагуванні на коментарі споживачів.

3. Намагаємось уникати реклами російської продукції в соцмережах, хоча б тимчасово. Не розпалюємо ситуацію.

4. Популяризуємо продукцію вітчизняних виробників. У постах проводимо патріотичні паралелі, формулюємо патріотичні заклики на зразок «like, якщо обираєш українське». Наприклад, уся промокампанія Чернігівського у соцмережах уже давно побудована на патріотичних  засадах :)

5. Організовуємо патріотичні активації/конкурси/флешмоби на зразок «Чому я люблю Україну». Перевірено, викликає шалений позитивний ажіотаж!

Або проводимо "Дні української мови" у спільноті (комунікація українською у певні дні тижня). І повірте, вас підтримає не лише україномовна частина фанатів :)

Результат. Ви не лише переконаєте аудиторію у тому, що як соціально відповідальна компанія/бренд налаштовані патріотично, а й  частково перекладете відповідальність за продаж продукції під кодом 46 на самих споживачів.

А які ідеї з антикризових комунікацій в умовах економічного бойкоту запропонували б ви?

Джерело

З історії:

Вперше економічний бойкот товарів був ініційований у Львові у грудні 2013 кількома активістами, котрі закликали українців обмежити покупку продукції брендів, що належать регіоналам. Тоді «під забороною» опинилися продукція «Родинної ковбаски», чаї Batik та Askold, консервація «Верес» і молочна продукція КОМО та «Галичина». Відтоді ця ініціатива набула міжнародних масштабів.